Методичні рекомендації проведення першого уроку  у 2024/2025 н.р.

Про методичні рекомендації

List_12816

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи війни є пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. 

Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#Text

Виховання завжди має конкретно-історичну національно-державну форму вираження і спрямоване на формування громадянина конкретної держави. Виховання не може бути безнаціональним – воно є саме національним.
   Національно-патріотичне виховання найбільше відповідає потребам відродження України.
   Реалізація в школі такого напрямку виховання як національно-патріотичне є актуальним як ніколи.

День ГЕРОЇВ УКРАЇНИ

Патріотична годи­на, присвячена Дню Героїв України з метою сприяння розвитку в дітей та почуття любові до Вітчизни, приналежності до її долі, відповідальності за її стан та розвиток, «Гідність. Відвага. Сила духу».

https://www.facebook.com/photo/?fbid=776158370915743&set=pcb.776158860915694

https://www.facebook.com/photo/?fbid=1444791279667423&set=pcb.1444793013000583

«Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується». (В. О. Сухомлинський)

«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани». (М. Рильський)

    Мета та завдання національно-патріотичного виховання у нашій школі:

• посилити відчуття патріотизму та гордості учнів школи за свою країну;
• спонукати учнів школи думати глобально і водночас усвідомлювати важливість внеску кожного з нас, важливість наших дій і вчинків для розбудови, добробуту, процвітання, щасливого майбутнього і миру в Україні;
• подолати байдужість підростаючого покоління до проблем нашої країни;
• формування ціннісного ставлення до української історії;
• популяризація українських звичаїв та традицій шляхом залучення учнівської молоді до участі в різноманітних акціях, флеш-мобах та інших подіях;
• розуміння і сприйняття української ідеї;
• засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті;
• формування почуття важливості волонтерської діяльності у світлі сучасних подій тощо.

    Говорити про національно-патріотичне виховання можна довго, але достукатися до дитячих сердець і почати змінювати ситуацію в країні можна лише сукупністю конкретних справ. Справ, які готовий зробити кожен педагог, щоб підтримати і допомогти учнями правильно розуміти все, що навколо нас зараз відбувається.

  Ми повинні усвідомити і донести до дітей те, що Україна буде процвітати тільки тоді, коли ми почнемо думати не лише про себе, коли ми зрозуміємо, що є однією родиною.

Мета та завдання виховного процесу.

Головна мета виховного процесу:

виховання та розвиток вільної й духовно багатої, життєлюбної, талановитої особистості, яка володіє знаннями про природу та людину, готова до творчої діяльності, дотримується загальноприйнятих правил поведінки.

Мета, завдання, організація та планування виховної роботи

1. Мета виховної роботи – це формування громадянина через його політичну, правову, трудову, економічну, культурну освіченість, через практичну участь у суспільно значущих справах.
2. Основним завданням виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі є створення умов для формування та розвитку учнівської молоді як фахівця і особистості, її нахилів, здібностей, талантів, інтелектуальності, виховання національної й загальнолюдської моралі, духовності та культури.
3. Формування у дітей та молоді сучасного світогляду, ідей, поглядів, переконань, заснованих на найцінніших надбаннях вітчизняної та світової культури.
4. Встановлення гуманних взаємин між усіма членами педагогічного та учнівського колективів.
5. Набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої національної культури міжнародних взаємин.
6. Формування в учнів особистих рис громадянина Української держави.
7. Формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати за для розвитку держави, готовність захищати її.
8. Розвиток в учнів мовної культури.
9. Розвиток міжетнічної культури спілкування.
10. Формування родинно – сімейної культури, вивчення та збереження звичаїв, обрядів, традицій українського народу.

Напрямки виховної роботи:

– громадянське виховання;
– естетичне виховання;
– військово-патріотичне виховання;
– спортивно-оздоровче виховання;
– туристично-краєзнавче виховання;
– екологічне виховання;

Організаційні методи та форми виховної роботи

 Методи та форми виховної роботи стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління, критично-творчого мислення, самоактивності, самостійності та усвідомлення власних світоглядів, орієнтацій, які є основою життєвого вибору, громадянського самовизначення. До оптимальних форм і методів виховної роботи відносимо ті, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії «вчитель – учень». 

   До таких методів належать: ситуаційно–рольові ігри; метод «відкритої трибуни»; соціально-психологічні тренінги; інтелектуальні аукціони; мозкові атаки»; метод аналізу соціальних ситуацій із морально-етичним характером, тощо. Крім цих методів використовуємо також традиційні форми роботи:
– збори учнівського колективу;
– обговорення політичних подій у державі,світі; випуски учнівських газет, збірок власних творів, презентацій книг, виставки нових періодичних видань;
– учнівські лекторії, уроки-екскурсії, уроки-зустрічі з цікавими людьми; уроки-концерти, рольові ігри, диспути, зустрічі з випускниками;
– читацькі конференції, науково-практичні учнівські конференції;
– консультації: юридичні,психологічні, медичні тощо;
– засідання творчих гуртків, клубів за інтересами;
– вечори відпочинку, дискотеки, літературні зустрічі, карнавали, українські вечорниці, спортивні ігри, змагання, гуртки, секції, козацькі забави;
– огляди художньої самодіяльності, фестивалі;
– конкурси на кращий учнівський клас;
– культпоходи в музеї, екскурсії, туристичні походи.